Граніт

ГранітГраніт являється одним із найміцніших каменів. Він формується внаслідок того, що магма застигає у надрах земної кори на різній глибині. В основному, граніт складається з польового шпату (до 40%), кварцу (до 35%), слюди та багатьох інших мінералів. Саме у зв’язку з наявністю шпату та кварцу граніт має «плямисте» забарвлення. За основним кольором, камінь може бути світло-сірого, рожевого (обумовлено включеннями польового шпату), жовтуватого, зеленуватого та інших змішаних відтінків. Зазначимо, що granum означає «зерно», а в перекладі з італійської granitio означає «зернистий». Назва породи свідчить про те, що структура граніту зерниста: коли мама застигає та твердіє, під впливом тиску та високої температури формується кристалічна зерниста порода. Зокрема, саме кварц у структурі граніту представлений у вигляді скловидних зерен. Зазначимо, що найміцнішим гранітом буде той, у структурі якого наявна більша кількість кварцу (може бути до 70%), а найбільш довговічний граніт має дрібнозернисту структуру.

Граніт та його характеристики

Граніт та його характеристикиЩодо довговічності граніту, можемо почути безліч образних висловлювань та наукових фактів: нехай «гризти граніт» – це лише метафора, але факт, що цей камінь «живе» більше 500 років – підтверджений факт. Окрім того, граніт стійкий до впливу багатьох зовнішніх факторів – атмосферних явищ, механічних пошкоджень і навіть кислот. Також граніт стійкий до впливу високих і низьких температур (витримує біля 300 циклів замерзання). Коефіцієнт вологопоглинання для цієї породи складає 0,05-0,17%, що значно вище у порівнянні з мармуром або іншими вапняковими породами. Граніт не піддається швидкому стиранню, але деякі типи цього каменю, що використовуються для виготовлення предметів інтер’єру (стільниці або плитка для підлоги), рекомендують оброблювати спеціальними засобами, аби захистити поверхню від появи плям та інших дефектів.

Граніт та його різновиди

Граніт та його різновидиІснує багато різновидів граніту – наприклад, камінь розрізняють за кольором та текстурою. Зазначимо, що складно вивести єдину класифікацію, яка би була універсальною для дизайнерів, архітекторів і будівельників – тому ми зустрічаємо безліч типів граніту, який пропонують різні постачальники. Традиційно, до так званих сірих гранітів зараховують «сибірський» та «Grey Quenna». Чорний граніт представлений такими породами як «Absolute Black» та «Nero Africa». Рожево-червоний граніт називають «Rosso Marina». Відомий білий граніт називається «мансурівським», жовтий – «Жильтау», а зелений – «Forest Green». Щодо різновидів граніту, виходячи з різної текстури, то їх існує декілька. Плагіограніти мають світло-сірий колір, у їх складі майже відсутній польовий шпат. Аляскіт – це порода граніту рожевого (або рожево-червоного) кольору, у його структурі майже відсутні мінерали, які би надавали темне забарвлення, але здебільшого структура такого каменю представлена включеннями польового шпату. Також існує порфировидний граніт: у його структурі наявні вкраплення правильної форми, подовжені (подекуди сягають кількох сантиметрів). Прикладом порфировидних гранітів являється вид рапаківі, що з фінського означає «гнилий камінь». Міцність такого граніту буде дуже низькою, оскільки він легко кришиться. Така особливість обумовлена тим, що включення польового шпату у складі породи обростають іншими мінералами.

Як добувають граніт

Сьогодні граніт добувають кількома способами. Найбільш дорогим, але раціональним стосовно природних ресурсів, являється метод каменерізу. Для виїмки масиву каменя роблять спеціальний розпил. Таким чином, у добутих блоках відсутні тріщини, а також такий метод безпечний і для родовища. Також граніт добувають за допомогою так званих повітряних подушок. Спочатку виконується спеціальний отвір, у який поміщують резервуар із повітрям піж високим тиском. Після прогнозування точного місця розлому відбувається дещо, схоже на підрив. Цей спосіб також дає можливість нівелювати можливість появи тріщин і розломів у добутих блоках, але не настільки ефективно, як із попередньою методикою. Найбільш застарілий спосіб добування граніту – це метод підриву, що по суті представляє собою справжній вибух. Глибоко у породі виконується отвір, у який поміщають заряд, а потім підривають його. Внаслідок цього відколюються великі глиби, але в них будуть наявні тріщини, внаслідок чого велика кількість граніту, добутого в такий спосіб, іде на відходи. Наприклад, із 70% добутого каменю виробляють плити, а 30% – це відходи. Таким чином, родовище використовується нераціонально, а якість граніту штучно понижується – у зв’язку з примітивністю застарілої технології, яку е досі використовують.

Як відбувається обробка граніту

Як відбувається обробка гранітуГраніт являється каменем, що легко піддається обробці. Але, наприклад, у порівнянні з мармуром, граніт буде більш пластичним. Оскільки цей камінь дуже міцний, його порізка та шліфування здійснюються лише за допомогою використання алмазного інструменту. Граніт також полірують, внаслідок чого виходить камінь із дзеркальною поверхнею для вишуканих проектів дизайну. Також можна обрати граніт із шорсткою поверхнею, або ж відполірований таким чином, що в текстурі каменю чітко проглядають включення слюди, – це дуже гарно. Щоб створити гранітну поверхню з грубим рельєфом, від поверхні плити сколюють великі фрагменти. Також використовують методи термообробки або спеціальний алмазний інструмент. Найбільш природно виглядатиме колота поверхня каменю: виконується імітація природних сколів, із виїмками у рельєфі від 50 мм до 200 мм. Також може бути виконано бучардування: поверхня такого каменю буде рівномірно шорсткуватою, але рельєф матиме нерівності до 5 мм.

Використання граніту

Використання гранітуВикористання граніту з певним типом поверхні відрізнятиметься залежно від тенденцій дизайну, особистих вподобань та технічних особливостей приміщення. Наприклад, його використовують для облицювання стін та підлоги всередині приміщень. Ефектний вигляд мають сходинки з граніту, але в такому випадку ліпше обрати камінь із не відполірованою поверхнею, оскільки сходинки не мають бути слизькими. Підвіконня та стільниці з граніту ідеально підійдуть для будь-якого стилю інтер’єру. Зокрема, гарний вигляд мають різноманітні мозаїчні панно, які викладають на підлозі. Якщо граніт використовується всередині приміщень, то він чудово поєднується з іншими матеріалами: художньою ковкою з металу, склом та керамікою, та навіть із деревом. На фоні природного каменю завжди гарно виглядають вироби ручної роботи. Зазначимо, що в дизайні найбільшу цінність має граніт темно-червоного, зеленувато-блакитного та світло-блакитного кольору. Окрім зовнішнього облицювання споруд (наприклад, цоколів), терас та парапетів, граніть також використовується для створення оригінальних проектів ландшафтного дизайну – наприклад, в облицюванні фонтанів або для створення малих архітектурних форм. Відомо, що ще в стародавньому Римі була дуже популярною гранітна бруківка. В будь-якому випадку, такі доріжки будуть виглядати ефектно на прибудинковій території тощо. У будівництві зазвичай використовується щебінь із граніту. А чи будують цілі будинки з цього каменю? Відомо, що існує чи не єдина така споруда в світі – це палац Ескоріал (недалеко від Мадриду), якому вже близько 450 років…