Мова піде про один із найбільш оманливих каменів. Назву «апатит» запропонував А.Вернер у 1786 році. У перекладі з грецького apathao означає «обманюю», «ввожу в оману» – такі асоціації буди обумовлені різноманітною формою кристалів апатиту. Спочатку камінь плутали з іншими мінералами – андалузитом, берилом, турмаліном та багатьма іншими.
Формування апатиту
Цей мінерал формується в більшості магматичних та осадових порід, зокрема, у їх тріщинах і пустотах. 
Також він зустрічається на жилках альпійських порід. За своїм складом апатит представляє собою фосфат кальцію із домішками заліза, марганцю, торію або алюмінію. Цей камінь формується у вигляді безбарвних, білих, жовтуватих, червонуватих, синіх або зелених призматичних кристалів. Короткостовбчаті, довгостовбчаті або таблитчасті утворення можуть бути у вигляді наростів, або вростати – із променистою, шаровидною, почковидною або суцільною будовою. Камені апатиту достатньо крихкі, зі скляним або раковистим ізломом.
Забарвлення апатиту
У природі зустрічають кристали апатиту з забарвленням білого, жовтого, синюватого або зеленого, фіолетового та аквамаринового кольорів. Камінь апатиту являється безбарвним, або з блідою окраскою – будь-які зміни кольору відбуваються внаслідок наявності в структурі кристалів різноманітних домішок і мінеральних пігментів. У Південно-Східній Іспанії, у Мурсії, був уперше виявлений різновид жовто-зеленого апатиту, якому дали назву «спаржевий камінь». Також апатит відомий за назвою «мороксит», що спочатку вживалася на позначення кристалів із синім або синювато-зеленим забарвленням. Такі камені привозили з Арендалю (Норвегія).
Родовища апатиту
Камені фіолетового кольору видобувають у Саксонії, в кантоні Тессин (Швейцарія), а також у Оберні (штат Мен, США). Апатит із забарвленням синього або синювато-зеленого кольору зустрічається в галечниках Цейлону, у рубінових копальнях в Магоці (тодішня Бірма). Камені аквамаринового кольору привозили з Аджмеру і Девади (Індія). Апатит із забарвленням жовтого кольору видобувають у Мексиці. Також сьогодні відомі родовища апатиту в Бразилії, Чилі, ЮАР, Іспанії, Фінляндії та Норвегії, на Кольському півострові ат в Забайкаллі. Відомо, що в Мьянмі та Бразилії видобувають рідкісні апатити з ефектом «котячого ока». А ось найбільший кристал апатиту ювелірної якості був знайдений у Кенії, його вага слала 147 карат.
Використання апатиту
Цей камінь цікавить колекціонерів, зокрема, у вигляді добре огранених, прозорих або напівпрозорих кристалів, що знаходять окремо, або врісши ми в інші породи. Виключно колекційний інтерес представляють кристали до 20 карат. Апатит також використовується у промисловості, у виготовленні кераміки або скла, у виробництві фосфорних добрив або кислоти, а ще – у чорній та кольоровій металургії. Апатит рідко використовують ювеліри, оскільки цей камінь дуже рідкісний, але в прикрасах все-таки можна зустріти камені розміром до 5 карат. Нерідко апатит можна зустріти в ексклюзивних виробах – наприклад, декоративних предметах інтер’єру, а також у панно та мозаїках із природного каменю.