Алебастр

АлебастрНазва цього мінералу має багато різних тлумачень. Наприклад, існує припущення, що в греків слово «alabastros» означало «білий», що, безумовно, асоціюється з кольором алебастру. Також назву пов’язують із давнім містом Алебастрон, де немовбито видобували цей мінерал. Версія про арабське походження назви з’явилась у зв’язку з тим, що з цього мінералу на сході виготовляли мініатюрні посудини “алебастри” (alabastra): вони мали грушовидну форму і використовувалися для зберігання парфумованих виробів тощо. Також алебастр називали римськими перлами. Сьогодні цей мінерал нам більше відомий за назвою гіпс, але існує ще кальцитовий алебастр, і обидві ці речовини відрізняються.

Кальцитовий алебастр

Кальцитовий алебастрКальцитовий алебастр представляє собою матеріал стагламітових відкладень, що формуються на стінках та підлозі вапнякових печер. Або це може бути різновид травертину, що утворюється з потоків вапнякової води. Коли відбувається його зміщення в суміжних шарах, то з’являються стрічкові малюнки, які можна спостерігати під час розпилу мармуру. Дуже часто такий різновид мінералу умовно називають «мармуровим оніксом», «онікс-мармуром», або «алебастр-оніксом». Але такі позначення не являються достатньо коректними, оскільки ця порода з власне оніксом не має нічого спільного, оскільки онікс являється різновидом кварцу. Такі назви виникли виключно за ознаками зовнішньої схожості декоративних характеристик мінералів.

Особливості структури алебастру

Особливості структури алебаструАлебастр має дрібнозернисту мармуровидну просвічуючу структуру. У природі можуть зустрічатися й алебастрові кристали, але частіше це будуть суцільні, масивні агрегати (зростки кількох кристалів), з рівномірною дрібнозернистою структурою. Якщо порівнювати його з такими мінералами, як агат, селеніт або агальматоліт, то алебастр більше співвідноситься з «м’якими» каменями: із нього легко вирізаються різноманітні фігурки, його легко полірують, а для надання фінішного лоску використовують спеціальне воскове покриття. Зазначимо, що алебастр прекрасно піддається профарбовуванню. Цей камінь може бути непрозорим, або просвічувати по краям.
Існує також різновид алебастру, у структурі якого немає обох молекул води. Такий мінерал називається ангідрит, що буквально означає «безводний». Свого часу були знайдені кунгурські вироби з ангідриду, і для них було характерне забарвлення білого кольору з дещо плямистою текстурою. Ще існує припущення, що з ангідриту були виготовлені єгипетські статуетки, знайдені під час розкопок у гробницях.

Забарвлення алебастру

Забарвлення алебаструАлебастр має забарвлення білого кольору, але можуть також бути присутні рожеві або зеленуваті відтінки. Білосніжне забарвлення може переходити в блідно-червоний або сіруватий відтінок. Особливо цінним вважається алебастр із забарвленням персикового кольору: декоративні фігурки, які з нього вирізають, можуть бути напівпрозорими і, здається, ніби вони світяться зсередини. Для алебастру характерний шовковистий блиск. Зазначимо, що на фоні забарвлення блідо-рожевого кольору з ледь помітними прожилками можуть проявлятися тонесенькі малюнки. Дуже рідкісною формою цього мінералу являється чорний алебастр, його знаходять лише в трьох місцях на землі – у США (Оклахома), Італії та Китаї.
Забарвлення алебаструЩе один різновид алебастру має назву селеніт. Цей мінерал формується у мергелях та глинах, або у вигляді новоутворення в старих шпатах та рудниках, штольнях і пустелях (звідси назва «троянди пустелі»). Кристали селеніту, як правило, білого кольору, або прозорі й безбарвні. Дуже рідко зустрічається забарвлення жовтуватих, коричневих та червонуватих відтінків, із текстурою у вигляді різноманітних смужок. Форма кристалів селеніту може бути різною: наприклад, це голчасті або призматичні утворення, таблитчасті або лінзовидні кристали, можуть зустрічатися навіть екземпляри з дивакуватою зігнутою формою. Селеніт може утворюватися у формі волокнистих зростків декількох кристалів, зернистих або суцільних мас. Якщо зростки зібрані «зірочкою», то такі утворення називають «трояндами пустелі». Зазвичай селеніт використовується для виготовлення мініатюрних виробів і декоративних предметів (маленьких вазочок, попільничок тощо).

Алебастровий гіпс

Алебастровий гіпсАлебастровий гіпс використовують для виробництва відомого нам гіпсу – порошкової в’яжучої речовини. Його отримують шляхом обробки природного гіпсу під впливом температури від +150С до +180С. Гіпс, оброблений та подрібнений у порошок, називають будівельним гіпсом (рідше – будівельним алебастром). Такий порошок тонкого помолу являється чудовим формовочним гіпсом високої якості, що також може бути застосований і в медицині. Під впливом теплової обробки (вплив температур у межах +95С або +100С) у герметично закритих апаратах отримують гіпс, котрий потому подрібнюють для отримання сировини з високими показниками міцності. Якщо гіпсовий порошок змішати з водою, він швидко затвердне (у межах 20-60 хвилин), перетворюючись знову у двоокис ний гіпс. При цьому спостерігається незначне збільшення об’эму, а дрібнокристалічна структура стає більш рівномірною.
Будівельний гіпс представляє собою порошок не лише білого, а й жовтуватого, рожевуватого або світло-сірого відтінку. Ця речовина являється компонентом багатьох будівельних сумішей, використовується в якості в’яжучої речовини для оштукатурювання стін або стель у приміщеннях із показником відносної вологості не більше ніж 60%. Також цей матеріал використовується у виробництві гіпсових перегородкових панелей, гіпсокартону, арболіту, гіпсостружечних і гіпсоволокнистих плит.
Алебастровий гіпсГіпс із високими показниками міцності використовується й для виготовлення скульптур, у виробництві керамічних виробів, у стоматології та ювелірній справі, для виготовлення художніх композицій і різноманітних об’ємних виробів.
Кальцитовий алебастр і гіпс відрізняються за складом: у першому випадку мова йде про карбонат кальцію, а гіпс представляє собою діаквасульфат кальцію. Також ці обидві речовини будуть відрізнятися й за показниками твердості: наприклад, гіпс дуже легко подряпати або навіть зламати, кальцит буде значно міцнішим, але гострі предмети (наприклад, ніж) також залишать на ньому подряпини. Кальцитовий алебастр вступає у реакцію з соляною кислотою, а гіпс так не реагуватиме. Як бачимо, гіпс і кальцитовий алебастр – це не синоніми, ці обидві речовини мають різні властивості, і тому ототожнювати їх не коректно.

Алебастрове скло

Алебастрове склоДостатньо цікавим матеріалом являється алебастрове скло. Така назва обумовлена зовнішньою схожістю з алебастром. Цей матеріал отримують методом сплавлення суміші скляної маси з кремнеземом за невисоких температур. Тим не менш, алебастрове скло використовують для виготовлення вишуканих предметів декору й аксесуарів для інтер’єру. Наприклад, цей матеріал використовують баварські та богемські скляні заводи для виготовлення унікальних виробів. Особливо приваблює увагу алебастрове скло, фарбоване в бірюзовий колір. Раніше такий декоративний ефект отримували шляхом використання хлористо-вуглецевих сумішей (у поєднанні з мінералом халкофілітом смарагдово-зеленого кольору). Сьогодні ж використовується кобальтова суміш, оскільки кобальт також дає світло-синій колір із зеленуватими відтінками.

Використання алебастру

Використання алебаструАлебастр використовується для виготовлення декоративних предметів інтер’єру, зокрема, вироби з цим каменем ви можете зустріти в колекціях провідних світових фабрик: наприклад, у колекціях «Soher» представлено багато аксесуарів для інтер’єру, вироблених із фарбованого алебастру. Із чистого, однорідного фаброваного алебастру виготовляють дрібні скульптурні вироби, статуетки та вази тощо. Зазначимо, що алебастр дуже легко піддається обробці. Аби надати поверхні виробу необхідну поліровку, його спочатку обробляють спеціальними тонкими пилками, а вже потому безпосередньо полірують. Для отримання особливо гладкої поверхні алебастр натирають подрібненим перламутром, а для надання глянцю використовують спеціальні воски.
Використання алебаструТак звана алебастрова «кашиця» представляє собою суміш у вигляді напіврідкого тіста. Такий матеріал легко піддається литтю, при цьому одна й та сама форма можуть бути використані декілька разів: за допомогою однієї форми можна виготовити безліч однакових алебастрових деталей або цілісних виробів.
Дуже цікавим спосіб використання алебастру ви можете побачити в середньовічних церквах Італії. Тонко нарізані листи алебастру були достатньо прозорими, аби їх використовували в якості скла для невеличких вікон. У Кафедральному соборі Лос-Анджелесу були використані великі алебастові листи. Але для збереження цих декоративних елементів використовують спеціальні системи охолодження, аби уникнути перегрівання алебастрових плит, оскільки в такому випадку вони втратять свою прозорість.

Родовища алабастру

Родовища алабаструБагато давніх карь’єрів алебастру виявлено в пустелі Тель ель-Амарна. Також відомо, що єгипетський алебастр видобували поблизу Суецу та Асьюта. У провінції Оран знаходять так званий «алжирський онікс-алебастр». У Мексиці, неподалік від г.Пуебла, знаходяться родовища дуже тонкого алебастру майже зеленого кольору. Також цей мінерал видобувають у штатах Каліфорнія (район Техуакан), Юта, Арізона, Віргінія та Колорадо. Також алебастр видобувають у Германії (Тюрингія), Англії (Дербшир), на узбережжі Персилського заливу, у Франції, Італії. Відомо, що ще майстри епохи Відродження працювали з алебастром, що видобувався на Апеннінському півострові: матеріал перевозили у містечко Вольтерра, що знаходився поблизу Пізи, і вже там створювали вироби унікальної краси…